The Rocky Mountains of New Hampshire. July 2011

На русском статья тут

Article in English here

 

Привіт Мандрівникам!


Ми знову з вами і на цей раз вирушаємо в гори :) Хто знає мене особисто - знає, що я не люблю довгих піших прогулянок (а особливо в гори), тому я знайшла нам супер альтернативу - ми піднялися на машині на гору Вашингтон (Mount Washington) в штаті Нью Хемпшир. Це була коротка поїздка на 4 дні, але ми встигли піднятися не тільки на цю гору.

А тепер все по черзі.

Наша перша екскурсія була невеликою прогулянкою в ліс до водоспаду. Ми добре погуляли, але водоспаду ми не знайшли (там був міні водоспад з каменю, може це він і є :)).

На наступний день ми скористалися цими вагончиками, щоб піднятися на сусідню з горою Вашингтон гору :)

Однак поки що ми продовжуємо шукати водоспад ...

Наша дорога проходила через маленькі річечки.

До речі, гриби там були :) Проте ми в них не знаємося, то ж залишили їх грибникам.

А ось і сам водоспад :) як я і говорила - виявився досить маленьким :) А може ми очікували побачити великий.

Розімнулись пішою прогулянкою - Ну, а тепер вперед на гору!

 

Гора Вашингтон — сама висока гора в північно-східному регіоні США її висота становить 1917 метрів. Ця гора відома небезпечною зміною погоди і довгий час утримувала рекорд по максимальній швидкості вітру, (103,3 м/с - 372 км/ч 12 квітня 1934 р.)  До прибуття європейських поселенців гора була відома як Агіокочук (Agiocochook, в перекладі з індійського — «дім Великого Духу»).

Гора входить в Президенський хребет Білих гір в окрузі Коос штату Нью-Хемпшир. Це третя по висоті точка по східному прибережжі США (після гори Мітчел, штат Північна Кароліна - 2037 мертів, та гори Клінгменс-Дом, штат Тенесі - 2025 мертів), та найвища гора на східному прибережжі по відносній висоті. 

Гора знаходиться на території Національного лісу "Білі гори" (англ. White Mountain National Forest), площею в 59 акрів (0,24 км²). При цьому, що сама вершина гори вважається парком штату (англ. Mount Washington State Park).

Половину дороги ми бачили як високо ми піднімаємося

Ось і половина шляху! Вітер був настільки сильним, що мене просто здувало :)))) Тому я вийти з машини так і не змогла :)

Неймовірним був не тільки вітер, а й краєвиди!

Бачите? там простягаються машини з охочих помилуватися

Далі ми заїхали в хмари ....

Їхати було важко - ось така була видимість ...

Але людей які надіялися щось побачити все одно було багато :)

Нам тільки раз вдалося побачити, що внизу. Жаль, що не можна за той же квиток піднятися ще раз, якщо не війшло нічого побачити. 

На горі також є маленька хатинка-музей.

Спускаємося назад ... Дорога назад була значно легше - так як ми тепер притиснуті до гори, а не висимо над урвищем.

Там було багато бажаючих "полежати" на вітрі :)

Краєвиди там неперевершені! Але це треба побачити наживо!

Спустилися. Перекусили і поїхали шукати ще водоспади (так як це моя слабкість, на рівні з цвинтарями та зоопарками).

 

Водоспад називається Glen Ellis.

 

 

До нього ведуть дуже гарні сходи

А це вхід на територію дитячих атракціонів

Новий день і підкорення нових вершин. Піднімаємося на чергову гору, в вагончиках, що показувала вам на початку. Мені було дуже страшно, тому що це було для мене вперше і я дуже висоти боюся.

Як вам простори?

Ось так посидіти ... Подихати чистим повітрям ... Ех ...

Там люди приїжджали і годинами сиділи. Також, якщо любите ходити там теж є трейли зверху.

Вирішили піднятися ще трохи вище :)

Ось по такій стежці :))))

Краєвиди чарівні, але спускатися довелося по тій же стежці :)))

Ось і все, наші два дні відпочинку закінчилися і настав час рухатися додому. І ось такий готель ми побачили дорогою :) Не знаю як всередині, але зовні дуже прикольно :)

 

Дякуємо, що прочитали!
Мандруйте і набирайтеся вражень;)